Жіноче становлення | Психологічна студія "Центр" - Львів

Жіноче становлення


ЯНА, безробітна, 23 роки:
Доброго вечора.
Коли мені виповнилось 15 р. поїхала на навчання в коледж, звичайно були труднощі, проживання в гуртожитку, але це зміцнило мій характер. Мої батьки, а саме мама звичайно дуже переживали за мене. Студентські роки були найкращі. Навчання швидко пролетіло, але додому я не поверталась, знайшла роботу і залишилась у Львові. Стосунки з мамою залишаються далеко не на рівні дорослих жінок. Мама вважає, що має обов’язково знати – де я?з ким я?, якщо я зайнята, то візьму трубку і поясню, що зателефоную пізніше, але вона знову дзвонитиме з всіма своїми питаннями і повчаннями. Я думаю це через те, що я майже нічого особистого не розповідаю, але я не можу нічого розповісти, не тому що не хочу, а тому що не можу переступити через себе. Немає чомусь довіри, бо при сварці все згадує мені. Коли виникають якісь ситуації, де мені потрібно приймати важливі вольові рішення я ще досі думаю «а що мама скаже?», через таку невпевненість і боязнь брати відповідальність в особистому житті не ладиться, хлопця не було і немає. Зараз мені майже 23 і мені дуже жаль,що свою юність я розтратила подібними думками і оглядками назад, не можу і не хочу продовжувати так своє життя. Скільки можливостей впустила. Відчуваю себе безнадійно старою. В всіх життя продовжується, а моє ніби застрягло десь в минулому.

ПСИХОЛОГ:
Яно, так, життя чиєсь завжди виглядає гарнішим, ніж воно є насправді. Тому ми і є людьми, що вміємо справляти враження більш ідеалізованих, ніж є. Проте, ви бачите тут стільки ситуацій, стільки живих доль, переживань — все це є тим, чим насправді живуть люди. В кожного, хто є щирим, є на що поскаржитися.

Тепер перейдемо до Вашого випадку. Тут, на мій погляд, є три запити. 1. Що робити з мамою, котра так і не стає дорослою подругою (ідеальний варіант розвитку стосунків мама/донька).
2. Незадоволення власною нерішучістю (проте, додам, у поміркованій мірі, на Ваш вік цілком норма).
3. Хлопець. Близькі стосунки. Погляд у минуле.
І ось цей третій пункт, гадаю, якраз відчуття замороженості і викликає.
Що ж, Яно. Звісно, якби мама була більш теплою та сприяла становленню жіночості, то, справа б просувалася значно легше. Але, виглядає на те, що власне Вам доведеться самій себе формувати у цьому питанні. Що Вам порадити.. Мило дівчино.. залиште мамі її клопоти та недосконалості у спілкуванні із дорослою донькою. Пройде час, і, Ваша розсудливість і внутрішній світ викличе в неї повагу та толерантну недоторканість.
Довіру дорослої жінки слід заслужити, для цього мало бути лише мамою.. для цього треба раз за разом доводити свою відданість та доброзичливість.. і це важкий труд. Довіра унеможливлюється до мами, котра пригадує поразки, злі моменти, недобрі моменти – вона послаблює доньку цим, та, та в свою чергу захищається дистанціюючись та закриваючи свій внутрішній світ від мами, щоб більше не зізнавати болю. Прикро, але це так часто буває в жінок.. Вам важко зараз, Яно, але, можливо цей Ваш досвід буде корисним коли Ви будете вже мамою власній донці.
Отже, наразі, продовжуйте спілкуватися з мамою стільки і так, скільки ВАМ комфортно та хочеться. Вам це вкрай зараз необхідно щоб сформуватися у молоду цікаву особу, щиру, але трохи загадкову, не «нараспашку всьому світу».
Тепер головне, слід Вам сказати, що, у такій справі, як влаштування життя жіночого, без жінок нам самім не обійтися. Та, коли мама відходить на другий план (з різних причин), час впускати у своє життя інших жінок, щоб і самій відбутися. Ви маєте оточити себе авторитетними (тими котрі викликають в Вас повагу) жінками, подругами, знайомими. Для того, щоб стати жінкою цікавою, нам треба цікаве жіноче оточення, енергетика та навички, досвід котрого наситить та зліпить Ваш образ. Тому — наповнюйте своє життя людьми, жінками, котрих захочеться у чомусь наслідувати. Далі.. а далі, близькі стосунки. Яно, як тільки на життєвому горизонті з’явиться Чоловік, ..то мама відразу перестане бути значимою особою №1 (ну, це в нормі так має бути). А чоловік з’явиться як тільки Ви станете задоволені своєю жіночністю, будете знати якого Ви хочете, та, що із ним робитиме. Ось так.
Все буде добре. В Вас все розвивається у межах вікової норми, такий собі нормальний життєвий шлях дівчини. Та, багато хто з жінок, вперше свою старість відчувають у 22-25 років.. парадокс для сорокарічних, котрі відчувають свою другу молодість. ))
Успіхів Вам, та, заспокоїтися і впевнено крокувати життям далі. Все буде добре.

Практикуючий психолог Вілена Кіт.

VKOdnoklassnikiFacebook