Чому в сучасному суспільстві все більше людей звертаються за психологічною та психотерапевтичною допомогою? | Психологічна студія "Центр" - Львів

Чому в сучасному суспільстві все більше людей звертаються за психологічною та психотерапевтичною допомогою?


У сучасному суспільстві головним критерієм благополуччя людини стала його соціальна успішність. Успіх – це те, що бачать інші, і тут все просто: є чіткі орієнтири, вони ж критерії – гроші, влада, слава … Західна модель соціуму нав’язує нам, що «Успішний» – синонім «Щасливого». І тим, хто на цьому шляху здається, що на заповітному Олімпі нас чекає спокій і захищеність. Мабуть це один із найпоширеніших міфів сучасності. У процесі гонки за його реалізацією перш 20-25 років життя ми здобуваємо знання для успішної роботи, другі 20-25 років – досвід цієї ж роботи. Людина «задихається» в структурно оформлених організаціях, яким потрібні конвертовані працівники, а люди з недостатньо уніфікованими «плавниками» (професійно значущими якостями), не асимільовані особистості не просуваються. Хочеш бути успішним – стань стандартним, заточеним під потреби соціуму. Численні тренінги поставили на конвеєр «виготовлення цього продукту». Навіть про себе – про свої здібності, можливості і обмеження ми в основному дізнаємося тільки те, що необхідно для нашої професії, тобто ставимося до себе як до деталей механізму, придатку процесу. І все це для того, що б стати «успішним», а значить мати право бути задоволеним собою, задоволеним своїм життям. Адже нам здається, що соціально підтверджений спосіб досягнення задоволеності своїм життям – успіх. Чи не занадто дорогу ціну ми платимо за те, що б дізнатися: чи наступить злагода і мир в душі, перестанемо ми воювати з собою, чи дозволимо ми собі бути собою, відповідати очікуванням інших, а своїм?
Адже насправді у цих цілей різні і шляхи досягнення, і критерії. До того ж «Успішний» – групове поняття, а «Щасливий» -індивідуальне, унікальне. Тренінги заточені на загальне, індивідуальна консультація у психолога (психотерапевта)  на індивідуальні проблеми.
Наша внутрішня життя значно складніше і ніякі «успіхи» не допомагають людині справитися з ЛЮДСЬКИМ: тривогою, самотністю, страхом, невпевненістю в собі, почуттям незахищеності … У нашому суспільстві не прийнято демонструвати ці та інші почуття. Емоційність все більше стає синонімом слабкості. І в сучасному темпі життя ми знаходимо масу можливостей не залишатися наодинці з собою, бігти від себе, не слухати себе. Свою емоційність, внутрішні потреби багато хто став сприймати  як «ворогів», з яким потрібно боротися, забуваючи, що це громадянська «війна» – війна «всередині одного народу» – сама безглузда і кровопролитна. Вона заважає нам отримувати задоволення від життя, побачити, розкрити і використовувати наші можливості і здібності. А життя без реалізації потенціалу людини стає менш повноцінным, приносить менше задоволення.

VKOdnoklassnikiFacebook